ІНВАЗИВНА ПРЕНАТАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

Відповіді на часті запитання пацієнток:

Які види інвазивної пренатальної діагностики застосовуються з метою виключення хромосомних хвороб плода?

Нині практично всі вади розвитку, що мають вроджений характер, можна розглянути за допомогою УЗД - основного признаного неінвазивного високоточного методу пренатальної діагностики. 

Інвазивна пренатальна (допологова) діагностика плоду — це додаткове дослідження плоду, яке дозволяє підтвердити або спростувати наявність у нього хромосомної патології (такі патології становлять коло 30 % випадків).  Інвазивні методи дозволяють отримувати клітини і тканини плоду, а також провізорних органів (хоріона, плаценти). Забір матеріалу проводять трансабдомінально (через черевну стінку) під контролем ультразвуку. Одержуваний результат дослідження надзвичайно важливий для прогнозу здоров’я майбутньої дитини, підтвердити чи спростувати наявність хромосомних аномалій плода, адже ці методи діагностики є найбільш точними і дозволяють прийняти конкретне рішення про подальші дії корекції процесу вагітності або ж лікуванні внутрішньоутробних захворювань плода.

Розрізняють види інвазивної пренатальної діагностики:

• амніоцентез;
• хоріонбіопсія (біопсія ворсин хоріону);
• плацентцентез;
• кордоцентез;
• біопсія тканин плоду.
  
  
  

ЩО ТАКЕ АМНІОЦЕНТЕЗ?

Амніоцентез - введення голки до заповненої оплідною рідиною порожнини навколо плода. Назва походить від латинського слова amnion, що означає оплід, тобто, простір навколо плода та латинського перекручення грецького слова kentesis, що означає проколювання. Голка вводиться для забору оплідної рідини (з діагностичною метою) або для введення рідини чи ліків до порожнини матки. Найбільш поширені амніоцентези діагностичні - для вивчення хромосомного набору (каріотипу) дитини, бо лише дослідження каріотипу може підтвердити чи спростувати наявність хромосомних аномалій плода. Такі амніоцентези ми радимо робити у 17-19 тижнів. До 17 тижнів кількість клітин плода (так званих амніоцитів), що плавають в оплідній рідині, незначна і це створює технічні складнощі у роботі цитогенетиків, які визначають хромосомний набір дитини.

Результат аналізу після амніоцентезу
буває готовий через 2-3 тижні (для виконання потрібні спеціальні поживні середовища, так як отриманих клітин мало, і їм необхідно розмножитися, а також певні методики розробки і достатня кількість часу). Саме тому при здійсненні амніоцентезу після 19 тижнів (+2 тижні для дослідження) залишається небагато часу до встановленої чинним законодавством України межі у 22 тижні, коли ще можна перервати вагітність за бажанням родини, якщо у плода будуть знайдені хромосомні анеуплоїдії.

Одержані зразки оплідної рідини та клітини плода можна досліджувати у різноманітні способи, залежно від мети діагностики: шукати хромосомні аномалії (найбільш поширеною з яких є трисомія 21 або ж хвороба Down’a), спадкові моногенні хвороби (наприклад, хворобу Tay-Sachs’а, серповидну анемію, гемофілію, м’язову дистрофію, цистозний фіброз та инші), визначати резус-чинник дитини, шукати збудників можливої внутрішньоутробної інфекції тощо. Амніоцентез дає можливість визначення більшого числа показників. Крім генних та хромосомних хвороб, можливе визначення біохімічних показників (показників метаболізму), яким можна судити про можливі порушення обміну речовин, наявність тих чи інших захворювань.Наприклад, з допомогою амніоцентезу визначають ступінь зрілості легенів плода (тримання лецитину і сфингомиелина), наявність гіпоксії (кисневого голодування), резус-конфлікт — стан, при якому в організмі резус-негативної матері виробляються антитіла до резус-позитивних еритроцитів плода, при цьому руйнують еритроцити плоду і в навколоплідні води потрапляють продукти розпаду еритроцитів.

Виконуючи діагностичний амніоцентез, лікар за умов спостереження ультразвуковим сканером (для запобігання введення голки у тканини плода), вводить через шкіру передньої стінки живота та передню стінку матки тоненьку голку до оплідної порожнини і відбирає близько 20-30 мл рідини. Така кількість відібраної рідини жодним чином не впливає на стан дитини. Болючість введення голки дорівнює звичайному заштриху, як наприклад, у сідницю. Після амніоцентезу ми зазвичай радимо відпочити з півгодини у палаті, а при поверненні додому мати також спокій та ощадливий режим впродовж кількох днів, тобто, не піднімати важкого, не мати статевих контактів, не стрибати, не сваритися тощо.

Кому рекомендований АМНІОЦЕНТЕЗ?

 Жінки старше 35 років мають підвищений ризик народження дитини з хромосомними аномаліями. Відповідно до міжнародних рекомендацій, процедура може бути запропонована всім вагітним, які досягли цього віку.

Крім того, процедура показана жінкам, які потрапили в групу високого ризику за результатами пренатального скринінгу - за даними УЗД, за біохімічними параметрами, з комбінованого розрахунку ризику. Лікуючий лікар акушер-гінеколог може призначити процедуру амніоцентезу:

• Для пренатальної діагностики генетичних захворювань
• Для цитогенетичних досліджень клітин амніоцити
• При багатоводді
• Для діагностики внутрішньоутробних інфекцій
• Для оцінки загального стану плода
• Для фетохірургічних втручань.

Амніоцентез дає відповідь на найважливіше питання - чи немає найпоширеніших в нашій популяції порушень каріотипу - синдрому Дауна, Едвардса, Патау, Шерешевського-Тернера, і дозволяє виробити ту чи іншу тактику ведення вагітності.

ЩО ТАКЕ ХОРІОНБІОПСІЯ?

Біопсія ворсин хоріону дозволяє провести дослідження хромосомного набору плода (наприклад, діагностику синдромів Дауна, Едвардса, Патау) і генних мутацій. Перший спосіб проведення дослідження передбачає піхвовий доступ: під контролем УЗД через шийку матки до плодному яйцю вводять катетер (тоненьку трубочку). Після зіткнення з хоріоном з допомогою нього насасывается деяку кількість тканини хоріона. Другий спосіб забору хориальной тканини — абдомінальний — шприцом через передню черевну стінку. Таке дослідження проводиться під контролем УЗД. Біопсія ворсин хоріона проводиться на терміні 11-12 тижнів вагітності. Результат аналізу відомий через 3-4 дні після взяття матеріалу. Оскільки дослідження проводиться до 12 тижнів вагітності, то у разі необхідності переривання вагітності також проводиться до 12 тижнів, що найбільш безпечно для організму жінки.

ЩО ТАКЕ ПЛАЦЕНТОЦЕНТЕЗ?

Біопсія плаценти — це взяття для дослідження проби частинок плаценти, що містять клітини плоду, а значить, і весь його хромосомно-генетичний матеріал.

Плацентоцентез аналогічний біопсії хоріона, оскільки плацента — це те, у що згодом розвивається хоріон, однак проводиться в більш пізні терміни — 12-22 тижні вагітності. Аналіз готується кілька днів. Головне завдання плацентоцентеза — виявлення хромосомних і генних захворювань у плода. Під контролем ультразвукового дослідження лікар робить прокол голкою передньої черевної стінки жінки і бере шматочок плаценти для подальшого дослідження. Оскільки дослідження проводять у другому триместрі вагітності, то у випадку виявлення патології переривання вагітності більш травматично, ніж ранні терміни. Ускладненнями плацентоцентеза можуть бути відшарування плаценти, загроза переривання вагітності, але ймовірність їх мінімальна.

ЩО ТАКЕ КОРДОЦЕНЕЗ?

Кордоцентез — це пункція судин пуповини. Забір матеріалу проводиться шляхом проколу передньої черевної стінки вагітної (під контролем УЗД) і отримання пуповинної крові. Дослідження проводять після 20-го тижня вагітності (оптимальні терміни для проведення аналізу - 22-25 тижнів). Кордоцентез дозволяє виконати практично всі аналізи, які можна зробити із звичайного аналізу крові (гормональне обстеження, біохімічні показники, інфекції, иммулогические стану та ін), а також, як і всі інші методи, допомагає виявити генні і хромосомні хвороби. Найчастіше на кордоцентез відправляють, якщо є високий ризик хромосомних аномалій за результатами біохімічного скринінгу, виявлення маркерів хромосомних аномалій по УЗД.

При резус-конфліктній вагітності кордоцентез дозволяє визначити наявність і ступінь вираженості анемії у плода за допомогою біохімічного дослідження крові. За результатами аналізу пуповинної крові (рівня гемоглобіну і білірубіну крові) оцінюють тяжкість резус-конфлікту. Цей метод використовують не тільки як діагностичну процедуру, але і як лікувальну — для введення лікарських засобів, внутрішньоутробного переливання крові плоду — наприклад, при важкому резус-конфлікті. За допомогою амніоцентезу і кордоцентеза можна проводити діагностику інфекцій (якщо передбачається інфікування плоду). На відміну від біохімічного скринінгу, при кордоцентезi на результат не можуть зробити впливу ні прийом лікарських препаратів, ні емоційний стан жінки, ні її хронічні захворювання. Результат дослідження можна отримати через 7 - 10 днів.

ЩО ТАКЕ БІОПСІЯ ТКАНИН ПЛОДУ?

Біопсія тканин плоду як діагностична процедура здійснюється у другому триместрі вагітності під контролем УЗД.
Для діагностики тяжких спадкових хвороб шкіри (гіперкератозу, іхтіозу — захворювань, при яких порушується процес ороговіння шкіри, потовщується поверхневий шар шкіри, шкіра стає схожою на риб’ячу луску) роблять біопсію шкіри плода.
Методика отримання матеріалу аналогічна описаним вище, але на кінці спеціальної голки, яка вводиться в порожнину матки, є щипчики, що дозволяють отримати невелику ділянку шкіри плоду. Далі проводиться дослідження, яке дозволяє уточнити наявність спадкових хвороб шкіри. Для діагностики захворювань м’язів проводять біопсію м’язів плоду.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ 

інвазивної пренатальної діагностики з метою виключення хромосомних хвороб плода:

• вік матері-35 років і старше
• народження в сім’ї дитини з хромосомною патологією
• виявлення носіїв сімейної хромосомної аномалії
• моногенні захворювання, які раніше були виявлені в родині й у найближчих родичів
• якщо перед вагітністю або на її ранньому терміні жінка приймала ряд фармакологічних препаратів (протипухлинні та інші);
• перенесені вірусні інфекції (гепатит, краснуха, токсоплазмоз та інші)
• опромінення кого-небудь з подружжя до зачаття
• наявність не менше двох самовільних абортів на ранніх термінах вагітності в минулому

ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ

інвазивної пренатальної діагностики з метою виключення хромосомних хвороб плода:

Якась спеціальна підготовка для проведення процедур інвазивної пренатальної діагностики не потрібна, але бажано не наїдатись і не напиватися перед втручанням, аби не знудило.
Міністерство охорони здоров’я України забороняє проведення амніоцентезу у разі відсутности даних дослідження пацієнтки на ВІЛ, сифіліс і гепатит або у разі позитивних відповідей цих досліджень, тому обов’язково слід принести з собою свою обмінну карту з вписаними результатами цих досліджень.

Жінкам після амніоцентеза слід мати на увазі, що:

• зазвичай у перші пару днів може спостерігатися незначне напруження матки та незначна болючість у місці введення голки;
• у разі ж суттєвої болі в животі або значних напружень матки, у разі кров’янистих виділень або підтікання прозорої рідини з піхви, у разі лихоманки слід негайно звернутися до свого власного лікаря для з’ясування можливих причин таких проявів.

МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ

Оскільки це внутрішньоматкове втручання, воно має, хоч і невеличкий (на загал близько 1%), але ризик для плода. Відповідно, батькам слід зважити на умовних терезах усі «за» й «проти» перед тим, як просити лікарів здійснити а., бо виконання цього втручання має відбуватися виключно на підставі власного свідомого бажання родини. При цьому слід знати, що різні ускладнення, описані нижче, можуть бути у вагітних жінок самі по собі, без будь-яких діагностичних чи лікувальних втручань до матки, і ймовірність таких ускладнень теж складає близько 1% для одноплодових вагітностей та 12-15% для багатоплодових вагітностей.  

1. материнсько-плодова кровотеча; зустрічається рідко;
2. інфекційне запалення; зустрічається рідко, як правило, буває «не внаслідок», а «після» амніоцентезу, тобто, при наявности інфекції у матері амніоцентез може стати поштовхом для її поширення;
3. існує, хоча і дуже незначний, ризик ураження плода введеною голкою;
4. передчасне народження плода - частота ймовірності близько 0,5%;
5. психологічні травми членів родини внаслідок потреби приймати складне рішення щодо самого дослідження та наступного переривання вагітності.

Слід розуміти, що «нормальний» результат дослідження хромосомного набору, на жаль, не гарантує відсутности у дитини якихось інших хвороб чи хворобливих станів, що не були виявлені шляхом проведеного дослідження.
Негативний результат, який показує хромосомні аномалії, має достовірність практично 100%. У такому разі перед батьками постає необхідність складного емоційного та морально-етичного рішення щодо можливостей лікування чи догляду тяжкохворої дитини або переривання вагітності.

Бажаємо Вам безпечної вагітності!

Запис на консультацію на нашому сайті:

Тел. для запису:

+ 38 (097) 183 13 48

+38 (096) 391 97 08

В статті використано матеріали: Олексій Соловйов, Міжнародний благодійний фонд Медицини Плода, FMF Ukraine
 

Хто такий репродуктолог?

Репродуктолог - лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні проблем, пов'язаних зі здатністю до зачаття та вагітності. Передусім це проблеми чоловічого та жіночого безпліддя і збереження фертильності (здатності до розмноження). Крім того, репродуктолог компетентний у проблемах пов'язаних зі статевим дозріванням, менопаузою, контрацепцією (контроль народжуваності) та сексуальними розладами.
На сьогодні це дуже важливий напрямок медицини, який допомагає сотням тисяч людей у всьому світі стати батьками.

Репродуктивна медицина займається вирішенням різних проблем, пов'язаних зі здатністю до зачаття. Це можуть бути фізіологічні проблеми, такі як недостатня кількість сперматозоїдів або нестача жіночих гормонів, або ж генетичні аномалії, які впливають на розвиток плоду.

Репродуктологи зазвичай займаються дослідженням та встановлюють причину проблем зі здатністю до зачаття. Вони можуть запропонувати різні методи лікування, зокрема інсемінацію, екстракорпоральне запліднення та донорство яйцеклітин. Ці методи допомагають парам з проблемами зі здатністю до зачаття мати дітей та зберегти сімейне щастя.

☝️Репродуктивна медицина також займається вивченням різних факторів, що впливають на здоров'я плоду, та запобіганням виникненню певних захворювань. 

Наприклад, репродуктологи можуть досліджувати, як впливає вагітність на ризик розвитку раку грудей або які проблеми можуть виникнути при вагітності в похилому віці.

Якщо у вас є питання зі здатністю до зачаття, не соромтеся звернутися до лікаря репродуктолога. Це може допомогти вам зрозуміти причини проблем та знайти ефективні рішення.
 

У нашому медичному центрі МЦСТ "Ваше здоров'я" для вас працює гінеколог-репродуктолог, гінеколог-ендокринолог, лікар з ультразвукової діагностики, Корчак Ігор Ярославович, член спілки гінекологів-ендокринологів України (ISGE), член української асоціації репродуктивної медицини (УАРМ), проводить діагностику причин безпліддя та його лікування згідно рекомендацій асоціацій репродуктологів України та Європи.

В компетенцію лікаря входить:

• Визначення причини непліддя подружньої пари
• Підбір необхідної діагностики та методу лікування безпліддя (штучне запліднення, стимуляція овуляції)
• Власне проведення лікування
• Психологічна підтримка та очікування разом із парою позитивного результату тесту на вагітність.

Записуйтесь на консультацію:
📞 097-183-13-48

Знаходьте нас в соцмережах:

Фейсбук
https://www.facebook.com/uzd.rivne

Інстаграм
https://www.instagram.com/vashezdorovia/

Наш сайт: https://uzddiagnostic.com/

ЕНДОКРИННА ГІНЕКОЛОГІЯ - МЕДИЦИНА, ОРІЄНТОВАНА НА ЖІНКУ

ВГО "АГЕУ", «Асоціація гінекологів-ендокринологів України" була заснована в 2011 році. Навесні 2018 року Асоціація увійшла до складу Міжнародної Асоціації гінекологів-ендокринологів (ISGE).  

Про ендокринну гінекологію - провідний фахівець в цій області, президент ВГО "АГЕУ", доктор медичних наук, професор, Тетяна Феофанівна Татарчук:
- "У гінекології немає захворювань, які б не були пов'язані з гормональною системою. Сучасний гінеколог повинен бути освічений в аспекті ендокринології та знати, які є методики, які використовуються препарати, які бувають ускладнення, розуміти і знати п'ять ланок регуляції менструального циклу".

- Яке місце в практиці акушера-гінеколога займає ендокринна гінекологія?
 
- У гінекології практично немає захворювань, які б не були так чи інакше пов'язані з гормональною системою. Якщо раніше гінекологи загального профілю направляли хворих на консультацію до гінеколога-ендокринолога, але після появи гормональних препаратів, включаючи гормональні контрацептиви, які жінка приймає, навіть будучи здоровою, коли з'явилися методи обстеження гормонального стану, то грамотно лікувати жінку стало неможливо без відповідних знань. Сучасний гінеколог повинен бути освічений в аспекті ендокринології та знати, які є методики, які використовуються препарати, які бувають ускладнення, які особливості ведення пацієнток після ДРТ як вагітних, так і тих, у кого спроба не увінчалася успіхом. Кожен гінеколог повинен розуміти і знати п'ять ланок регуляції менструального циклу, який рівень які гормони виробляє, які гормони впливають на які органи-мішені, як співвідносяться гормони репродуктивної системи і щитовидної залози, гормони гіпофіза і надниркових залоз; як всі ці осі між собою перетинаються і впливають одна на іншу; які органи і системи треба обстежити, коли ми бачимо порушення в репродуктивній системі. З одного боку - це творчий напрямок в гінекології, з іншого боку - те, без чого вже неможливо обійтися. Навіть якщо мова йде про лікування тих же вульвовагінальних кандидозів, вульвовагинітів, інших запальних процесів - вони часто бувають наслідком гормональних порушень і самі часто викликають гормональний дисбаланс.

- Які гінекологічні захворювання вимагають дослідження рівня гормонів?

- Передусім, всі порушення менструального циклу. Якщо місячні нерегулярні, якщо вони болючі, рясні, з мажучими виділеннями до або після - на це слід обов'язково звернути увагу. Якщо місячні не встановилися впродовж року після менархе, потрібно постаратися знайти причину і відкоригувати такий стан. Зрозуміло, це зовсім не означає, що слід відразу ж призначати гормональні препарати, але необхідно спробувати усунути причини - для цього необхідні консультації з питань дієти і фізичних навантажень, по антистресовий терапії, при цьому необхідно врахувати дуже багато тонких моментів, які впливають на репродуктивну систему. До таких же порушень відносяться і дисфункціональні маткові кровотечі.
По-друге, ендометріоз, оскільки це захворювання обумовлене порушенням нейрогормональної регуляції. Пацієнтки з ендометріозом часто піддаються гормональній терапії і потребують проведення гормонального обстеження для з'ясування причин, наскільки це можливо. Існує безліч теорій розвитку ендометріозу, а коли є багато теорій, а причина неясна, необхідно в кожному конкретному випадку постаратися знайти ключові моменти. Коли ми їх знаходимо, нам вдається хвору пролікувати так, щоб отримати стабільну стійку ремісію і бажану  вагітність.

Варто підкреслити, що вагітність сама по собі є найкращим гормонокоригуючим методом. Буває, що на прийом приходять жінки і кажуть: «Ось, я завагітніла, але мені ж доктор говорив, що у мене гормональні порушення. Мені, напевно, треба зробити аборт, скоригувати порушення, а потім вже вагітніти?». В такому випадку я пояснюю, що якщо наступила вагітність, це означає, що вже і так все скориговано!
Інша справа, якщо на тлі дефіциту гормонів - патології, яку теж необхідно згадати, - особливо при недостатності прогестерону в другій фазі, коли жовте тіло «слабке» (а це часто буває у жінок з хронічними запальними процесами), овуляція настає, а яєчники, перебуваючи в стані хронічного запалення, не можуть дати повноцінний ооцит і, відповідно, повноцінне жовте тіло. Це одна з причин невиношування, так зване ідіопатичне невиношування, коли ми не виявляємо якихось конкретних інфекцій, генетичних факторів і т.д.

Безпліддя - це ще одна велика проблема. Якщо воно пов'язане з трубним фактором, то необхідно вдатися до репродуктивних технологій. Якщо присутній яєчниковий фактор, то необхідно максимально грамотно пролікувати жінку і відновити цикл. У таких випадках, особливо при полікістозах, якщо вдається це зробити, у цих жінок з'являється більше шансів бути здоровими в майбутньому.

Окремі проблеми - гіперандрогенний стан, міома матки, гормональні захворювання молочної залози. У гінекології практично немає захворювань, які б не були так чи інакше пов'язані з гормональною системою.

- Що вкладається в поняття ендокринологічного обстеження?

- Передусім це визначення рівня гормонів в крові, але не можна також скидати з рахунків і класичні дослідження - дослідження мазків на рівень гормональної насиченості, вимірювання базальної температури. Хоча більшість пацієнток просто не будуть її міряти, так як це вимагає ретельності і регулярності, їм здається, що це застарілий метод і для успішного процесу лікування цілком достатньо заплатити гроші і зробити всі гормональні аналізи крові, однак цілком покладатися на рівень гормонів теж може бути ненадійно. Адже якщо ми подивимося на референтні норми, то побачимо коливання в досить широких межах: від 30 до 90, від 50 до 170, але як визначити норму для кожної конкретної жінки? Іноді ця норма може виходити за межі референтних значень. Дуже часто таке буває з пролактіном - у пацієнтки є клініка гіперпролактинемії, а показники рівня гормону укладаються в норму. Але, може бути, для цієї жінки це багато чи мало.

Коли ми проводимо гормональне обстеження, ми додатково робимо тести функціональної діагностики - вони дають нам можливість оцінити, як виявлений рівень гормонів сприймається організмом конкретної жінки. Можливо і таке, що рівень достатній, а тканини його не "чують". Це може бути пов'язано з порушеннями чутливості рецепторів в результаті хронічного запалення або з кількістю жирової тканини. Наприклад, якщо жінка астенічна, і питома вага жирової тканини нижче 21%, то навіть при нормальному рівні гормонів у неї порушуються взаємозв'язки між естрогенами, гонадотропними гормонами, бо для того, щоб ці взаємозв'язки сприймалися організмом правильно, необхідний певний рівень лептину - гормону, який виробляє жирова тканина. Тоді жінка приходить до нас з порушенням менструального циклу.

Особливо часто це трапляється з граціозними дівчатками, які вічно худнуть. Перша їх фраза на прийомі: «Тільки не кажіть мені, що я повинна поправитися, моя мама мене вже цим замучила». Я пропоную: якщо показники питомої ваги жирової тканини будуть вище 21% - мама не права, якщо нижче - послухатися маму. Тоді це спрацьовує, і вдається переконати пацієнтку переглянути її харчову поведінку, поміняти філософію ставлення до свого здоров'я, яка так притаманна підліткам. Часто в наявності так зване підліткова поведінка - коли змінюється співвідношення рівнів гормонів, підвищується рівень пролактину, андрогенів. І це відповідним чином впливає на особистісні особливості підлітків. Коли приходять мами зі скаргами на різку зміну поведінки дівчинки, я говорю: «Треба пережити цей час». Тому що зараз у неї така «біохімія в голові», і вона все бачить саме так, а не інакше. Не дарма ж кажуть, що гормони правлять світом, особливо статеві гормони.

 - Ендокринна гінекологія дуже тонка і цікава наука. До нас звертається багато пацієнток, але як правило, легкі хворі до нас не доходять, вони не чекають наших черг. А ті, що приходять, досить «запущені» пацієнтки, приносять стоси всебічних аналізів - в цьому році було так, в минулому - так, і дуже захоплююче в усьому цьому розбиратися. Дивишся на результати і думаєш: «У цьому році був такий рівень гормону, а в наступному році, якщо нічого не робити, за логікою речей він повинен бути таким». Коли твої припущення підтверджуються - це приємно. Для мене це приновить невимовне задоволення, це більш поглиблене ставлення до своєї професії. Звичайно, воно приходить з часом, з досвідом, навіть з учнями - тому що учні своїми питаннями найчастіше наштовхують на нові ідеї.

Коли я читаю лекції для лікарів, я завжди їх прошу задавати якомога більше питань, адже з цих питань народжуються теми наших дисертацій. Коли звучить питання: «А як у такому випадку вчинити?» Я іноді відповідаю: «Поки ми не знаємо відповіді, а для того щоб отримати її, нам треба провести дослідження».

Ось, наприклад, нещодавно ми закінчили дисертацію, якою я дуже пишаюся, вона присвячена міомі матки. В результаті дослідження ми зрозуміли, що міоми поводяться по-різному, коли вони поєднуються з патологією молочної та щитовидної залози, і коли вони «самі по собі». Вони вимагають різного підходу, тому що це дві абсолютно різні міоми, зі своїм «характером», зі своєю поведінкою, і піддаються різним методам лікування. Розуміння цього відкриває для нас нові можливості використання органозберігаючих технологій. Міоми, які поєднуються з патологією молочної та щитовидної залози, ростуть швидше і частіше рецидивують. Якщо не шукати гормональну причину і обмежитися консервативною міомектомією, є багато шансів, що через рік-два ми знову отримуємо міому. Якщо такі міоми несимптомні, тобто не заважають жити, то їх треба просто спостерігати і коригувати наявні гормональні зміни. А якщо вони, наприклад, заважають завагітніти, дають кровотечі, їх треба оперувати, але обов'язково з паралельною гормональною корекцією. Це повинна бути або нормалізація функції щитовидної залози, або нормалізація рівня пролактину або рівня стресових гормонів.

Ми часто недооцінюємо значення стресу в розвитку захворювань. Адже гігієна життя в стресогенному середовищі - це ціла наука! Вважається, що гігієна тіла - це норма, і ми з цього приводу напружуємося, приділяємо час, вкладаємо гроші, а от про гігієну життя в стресі ніхто не замислюється, часто все списується на характер. Деякі пацієнтки мені кажуть: «Скажіть моєму чоловікові, що мене не можна нервувати». Чоловікові, звичайно, я можу сказати, але не можу ж я сказати всім водіям всіх транспортних засобів, всім продавцям у всіх магазинах, всім начальникам і всім підлеглим. Тому жінці потрібно починати з себе і оволодіти такою наукою, як гігієна життя в стресогенному середовищі. І це дуже важливо, бо безліч гормональних порушень настає саме в результаті стресу. Причому як у жінок, так, до речі, і у чоловіків. Я колись в одному з урологічних медичних журналів натрапила на статтю з інтригуючою назвою «Мало сперми від великого розуму» - про роль стресу в порушенні репродуктивного здоров'я чоловіків. Відомо, що під час стресу виробляються речовини, які впливають на вироблення гормонів гіпофіза.

-Які лабораторні тести сьогодні використовуються? 

- По-перше, це визначення гіпофізарних гормонів - пролактину, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеотропного гормону (ЛГ). Показники цих гормонів дуже важливі для диференціальної діагностики полікістозу, для визначення рівня фолікулярного резерву, тобто перспектив репродуктивної функції. Це важливо для ранньої діагностики початку клімаксу. Гормон пролактин визначається практично при всіх гормональних порушеннях. Гормони яєчників, естроген і прогестерон, також як ФСГ і ЛГ, має сенс визначати в першій фазі циклу, в овуляторній і лютеїнової фазі. Для першої фази циклу більш показовий ФСГ, прогестерон - для другої фази. Якщо у пацієнтки існують тимчасові чи фінансові обмеження, лікар, шанобливо ставлячись до бюджету пацієнтки і логічно розмірковуючи, може вибрати необхідний мінімум досліджень за фазами циклу.

Антимюллерів гормон, який ми сьогодні також можемо визначати, дає можливість відповісти на багато питань щодо клімаксу, полікістозу яєчників, який може бути причиною порушення менструального циклу і т.д.
Ще один гормон репродуктивної панелі - інгибін, який досить часто визначаться для диференціальної діагностики порушень менструального циклу. Цей гормон допомагає нам визначити, чи пов'язані порушення менструального циклу зі старінням яєчників і клімаксом, чи ні.

Досить часто нам доводиться визначати гормони надниркових залоз - кортизол, андростендіол, ці гормони дають нам можливість виявити роль наднирників, роль стресу в структурі наявного порушення.
За допомогою ще одного гормону - лептину - ми можемо визначити роль виснаження або ожиріння в порушенні менструального циклу. Якщо рівень лептину високий - це говорить про лептинорезистентність, а лептинорезистентність є однією з причин розвитку полікістозу яєчників і формування в подальшому метаболічного синдрому.

Дуже велике діагностичне значення гормонів щитовидної залози. Тут важливий сам рівень гормонів щитовидної залози, а також і рівень антитіл. Тому що досить часто на тлі нормального рівня гормонів щитовидної залози, при наявності аутоімунного тиреоїдиту (який не дає ніякої клініки), високі рівні антимікросомальних антитіл часто бувають у пацієнток з ендометріозом, з міомою матки, що змушує думати про можливу роль аутоімунного тиреоїдиту у розвитку цих станів. І тоді ми направляємо наших пацієнтів до ендокринолога або проводимо телефонний консиліум і приймаємо спільне рішення. Все повинно бути професійно - проблемами щитовидної залози займаються загальні ендокринологи, які знають, коли потрібно оперувати таких хворих, коли - ні, коли потрібно призначати тиреоїдні гормони, коли - ні. І не прерогатива гінеколога коригувати функцію щитовидної залози, але звернути на неї увагу і прийняти спільне рішення з ендокринологом - це означає діяти в інтересах пацієнтки.

- Які ще цікаві дослідження проводяться в області ендокринної гінекології? 

- У нашій клініці зараз проводиться дуже цікаве дослідження по ендометріозу. Його результати дають нам підстави говорити про роль і місце генетичної схильності і про вплив стресу на розвиток ендометріозу, про місце імунологічних порушень, тобто про доцільність комплексного, а не тільки хірургічного, підходу до лікування цього захворювання. Дуже цікаве дослідження ми проводимо спільно з співробітниками лабораторії генетики НМАПО, під керівництвом члена-кореспондента АМН України, професора М.Г.Горовенко з вивчення поліморфізму генів детоксикації у жінок зі звичним невиношуванням. Це дослідження показало, що при наявності генетичної схильності і при відсутності у жінки стану хронічного стресу, ця схильність не реалізується, і вагітність виношується нормально. Але якщо жінка живе в стані психосоціальної дезадаптації, яка виявляється за допомогою вегетативних, психологічних тестів, то у неї реалізується негативний результат, обумовлений наявністю поліморфних генів детоксикації. За даними зарубіжних досліджень, високий рівень кортизолу при вагітності у жінок, які відчувають стрес, веде до змін у плода генів, які відповідають за інсулінорезистентність, тобто діти у таких мам мають більше шансів розвитку цукрового діабету в майбутньому. У цих дітей також більше шансів розвитку синдрому гіперактивної дитини.

- Чи впроваджуються результати наукових досліджень в області ендокринної гінекології в практику?

 - Так, і я вважаю, що впроваджуються дуже добре, оскільки вони дійсно затребувані нашими лікарями. Серед фахівців все більше стає тих, хто хоче знати про найсучасніші дослідження і застосовувати ці знання на практиці. Я можу про це судити за результатами роботи нашої школи ендокринної гінекології «Гармонія гормонів». Ми розробили три програми по ендокринній гінекології, одну по школі клімактерія і ще одну з підліткової гінекології.

Що приємно, приїжджають лікарі, два дні поспіль дуже уважно слухають, все записують. І що ще дуже важливо - є віддача. Лікарі, які пройшли у нас курс навчання, в подальшому надсилають своїх пацієнток до нас на консультацію, і коли ми дивимося на обстеження, які були зроблені на місцях, то бачимо, що пацієнтки були дуже правильно обстежені, що доктор надсилає до нас хвору для того, щоб підтвердити свою думку або отримати відповідь на питання, яке викликає у нього сумніви. 

У нас в країні дуже багато грамотних, мислячих лікарів, що розвиваються, правильно використовують нові технології. Коли їздиш на конференції за кордон і спілкуєшся там з колегами, то бачиш, що наші лікарі не відстають. Тому я сповнена оптимізму. І сказати, що у нас немає сучасних технологій - це неправильно. І технології, і можливості у нас є. Чого у нас може бути недостатньо - це етики і деонтології, і, може бути, тому наші пацієнти іноді їдуть лікуватися за кордон. Не кажу, що це завжди і скрізь, але якщо лікарі інколи різко критикують тих, хто займався пацієнткою раніше, вони, перш за все, повинні розуміти, що завдають велику психологічну травму хворий, яка і так в стані стресу від самого факту хвороби, і це ні в якій мірі не може сприяти її одужанню. А за кордоном лікарі вміють правильно позиціонувати себе, як для того, щоб продати свої послуги, так і для того, щоб правильно налаштувати пацієнта, вселити в нього довіру до лікаря і налаштувати на позитивний результат.

- Охарактеризуйте стан існуючих в області ендокринної гінекології протоколів, чи є необхідність їх оновлення, наскільки вони допомагають лікареві? 

- Я абсолютно підтримую концепцію того, що протоколи потрібні. І коли я чую від лікаря, що він лікував по протоколу, а результату ніякого, я говорю: «Значить, ви лікували не по тому протоколу». Значить, не той протокол був застосований до конкретної хворої. Творчість лікаря і полягає в тому, щоб правильно поставити діагноз і застосувати потрібний нормативний документ. Що стосується тих протоколів, які у нас є, з моєї точки зору, вони знаходяться в хорошому стані. Так, багатьом з них вже чотири-п'ять років, і щось необхідно переписувати, і в найближчий рік планується оновлення деяких з них. 

Якщо ми говоримо про ендокринну гінекологію, я б не сказала, що всі протоколи потребують термінового оновлення. Оновлення вимагають накази по дитячій гінекології в зв'язку зі зміною життя, підходів до нього, виникли питання, які ще 10-15 років тому не стояли. Це диктує необхідність нових підходів, які знайдуть відображення в нових протоколах. А взагалі, у всьому світі протоколи оновлюються кожні п'ять років. Використання протоколів лікарями дуже важливо з точки зору отримання необхідної інформації і, звичайно ж, юридичного захисту.

ДОВІДКОВО:

• Татарчук Тетяна Феофанівна є експертом в діагностиці та лікуванні безпліддя, доброякісних пухлин жіночої статевої сфери, дисгормональних захворювань у жінок будь-якого віку. Здійснює профілактику та лікування порушень, пов'язаних з менопаузою.
• З її ініціативи була створена Школа ендокринної гінекології в Україні, а в клінічну практику українських акушерів-гінекологів були впроваджені органозберігаючі методи терапії міоми матки, в тому числі із застосуванням технології емболізації маткових артерій і інших мініінвазивних методик. 
• Тетяна Феофанівна - член--кореспондент- НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, головний позаштатний спеціаліст з дитячої гінекології МОЗ України. 
• Авторству доктора Татарчук належить понад 300 наукових праць, довідників, посібників, а також п'ять монографій. Лікар має 6 патентів на винаходи. За свою викладацьку практику Тетяна Феофанівна підготувала 3 докторів і 16 кандидатів медичних наук.

В 2018 році Україна стала частиною Міжнародної федерації товариств гінекологічної ендокринології (FISGE), для українськіх лікарів-гінекологів стала доступною інтенсивна навчальна Міжнародна школа з ендокринної гінекології ISGE. Вже в цьому році, 15-16 лютого 2019 року були проведені заняття Школи по курсу «НОВІ ВИКЛИКИ ЕНДОКРИННОЇ ГІНЕКОЛОГІЇ ВІД ПУБЕРТАТУ ДО МЕНОПАУЗИ» з кращими іноземними спеціалістами в цій галузі. Ми стоїмо перед нагальною необхідністю, формування якісно нового підходу в медицині, гендер-орієнотованого підходу з урахуванням відповідного періоду життя жінки.

Асоціація гінекологів-ендокринологів України (http://www.usge.com.ua/) робить все можливе для того, щоб якомога більше українських лікарів отримали доступ до наукових даних, які лежать в основі сучасних практичних підходів діагностики та лікування порушень гормонального балансу у жінок.

Підготував матеріал:

Лікар гінеколог-ендокринолог Корчак Ігор Ярославович,
член Асоціації гінекологів-ендокринологів України (посвідчення №166 АГЕУ), головний лікар Медичного Центру сучасних технологій "Ваше Здоров'я", м. Рівне

Сайт МЦСТ "Ваше здоров'я":   https://uzddiagnostic.com/index.php



 За матеріалами: Інтерв'ю для портала ЛІКАР-ІНФО про ендокринну гінекологію у провідного фахівця в цій області, доктора медичних наук, професора, Тетяни Феофанівни Татарчук, 
записали автори: Людмила Чуприна і Олена Чесановська.

ГОРМОНАЛЬНИЙ ДИСБАЛАНС

Гормональні збої в організмі жінки можуть призвести
не тільки до порушення циклу, а й до безпліддя та онкозахворювань

Здоровий зовнішній вигляд, гарна зовнішність, регулярний менструальний цикл, стабільний настрій і можливість народжувати здорових дітей – усе це прямо залежить від гормонального балансу в організмі жінки. Гормони відповідають за численні фізіологічні і психічні процеси протягом всього нашого життя - обмін речовин, швидкість росту, плідність і статевий потяг, впливають на наш настрій і вагу тіла. Всі гормони в організмі повинні перебувати в стані чіткого балансу.
Жіночий організм вразливий, на стан здоров'я жінки вливають гострий і хронічний стрес, перевтома, незбалансоване харчування, надмірні фізичні та розумові навантаження, шкідливі звички та погана екологія. Кожен із цих факторів може негативно вплинути на роботу щитовидки, наднирників і яєчників, а порушення їхньої функції і призводить до гормонального збою в організмі жінки. І навпаки – тільки узгоджена і нормальна робота всіх цих органів забезпечує гормональний баланс.

Гормональна діяльність жіночого організму починається насамперед із головного мозку,  спочатку гіпофіз виділяє біологічно активні речовини, і потім ці гормони впливають на роботу щитовидної залози, наднирників і яєчників, які після того теж виділяють свої гормони.
Насамперед про гормональний дисбаланс свідчить порушення менструального циклу. Нерегулярна овуляція – одна з основних причин дисбалансу естрогену і прогестерону у жінок. Нормальні місячні в жінки мають тривати 5-6 днів, проходити через 28-30 днів, але не раніше, ніж на 21-ий день і не пізніше, ніж на 35-ий, без попередніх виділень, болів унизу живота та міжменструальних кровотеч. Якщо ж місячні надто рідкі чи часті, виділення незначні чи навпаки надмірні, надто короткі чи тривалі, болючі або ж супроводжуються виділеннями між місячними, то цикл порушений. Це може бути біль на рівні попереку із запаленням в черевній порожнині, хворобливі менструальні коліки, згустки крові під час місячних виділень, біль внизу живота або в яєчниках. Гормональний збій може бути викликаний прийомом медикаментів, які використовуються для лікування захворювань. Це той випадок, коли препарат приймається жінками для корекції менструального циклу і при лікуванні від безпліддя. У багатьох жінок гормональний збій проявляється під час прийому оральних контрацептивних препаратів.

Також варто звернути увагу й на косметичні симптоми гормональних порушень. Багато вважають, що акне (вугрі) характерне тільки для підліткового періоду, проте це не так. Порушення роботи сальних залоз може виникати при будь-якому віці, і часто це викликано дисбалансом між чоловічими і жіночими гормонами. Якщо прищики є хронічними і постійно запалюються, можливо варто обстежитись на наявність андрогенного дисбалансу. Якщо під час місячних чи перед ними в жінки починаються вугрові висипи, на голові волосся випадає, а в небажаних місцях (над верхньою губою, на бороді, між лопатками, на задній частині стегон) росте, це свідчить про порушення функції наднирників і яєчників, цей синдром називається гірсутним і намагатися позбутися його тільки за допомогою косметологів марно. Це гормональне порушення, лікувати яке потрібно у гінеколога-ендокринолога.

Варто проконсультуватися з цим лікарем і тим жінкам, котрі почали різко набирати вагу та гладшати чи худнути без видимих причин, тобто зміни способу життя чи харчування.

Якщо в житті жінки нічого не змінилося, окрім маси тіла, це може свідчити про гормональні порушення з боку щитовидної залози, наднирників чи яєчників. У медицині цей синдром називається метаболічним і проявляється у вигляді збільшення ваги навіть у тих жінок чи дівчат, котрі майже нічого не їдять, а також супроводжується підвищенням тиску та появою розтяжок. Про метаболічний синдром свідчить і зменшення ваги тіла. Річ у тому, що жіночий гормон лептин виробляє жирова тканина у підшкірному жирі, тож якщо його замало, то й гормонів недостатньо. Саме тому в спортсменок чи дівчат, котрі захоплюються жорсткими дієтами, виникають гормональні порушення і нерідко вони стають безплідними.

Часто гормональні збої відбуваються в період статевого дозрівання дівчат з приходом перших місячних. Саме в цей час відбувається формування дітородних органів і функцій.

Під час статевого дозрівання гормони й емоції дуже пов’язані. Це той період, коли дівчата особливо переживають через свою зовнішність, оцінки, майбутнє і як результат – часто піддаються стресу, який може призвести до ендокринно-гінекологічних патологій, порушення менструальної функції - серед підлітків 40% має порушення менструального циклу. Лише до 18 років гормональний фон стає стабільним, але тільки у 60% дівчат менструальна функція налагоджується сама, решті потрібна допомога лікарів. В деяких випадках в норму кількість гормонів приходить лише після народження першої дитини.

Тривога, депресія, головний біль і втома теж відносяться до симптомів гормонального збою. Втома, слабкість, дратівливість можуть бути симптомами гіпертиреозу, який погіршує якість життя і призводить до неприємних захворювань. Крім іншого, збій може супроводжуватися фіброзно-кістозною мастопатією, фібромою, ендометріозом, зниженням сексуального потягу, інфекцією сечових шляхів. Одним з поширених і значних симптомів гормонального збою є безпліддя. Незважаючи на те, що ці симптоми не є рідкістю, багато жінок не пов’язують їх з гормональним збоєм.

Гормональний дисбаланс після пологів проявляється тривалим періодом відновлення циклу, затримками, нерегулярними місячними та нестабільність настрою, але в більшості випадків все повертається в норму до того часу, як дитині виповниться півроку. Затримки чи часті місячні бувають після аборту або викидня, оскільки штучне або спонтанне переривання вагітності стає причиною різкої перебудови всіх систем організму, який вже почав настроюватися на виношування і народження малюка. Доведено, що гормональний збій найчастіше викликаний стресом. Напружений спосіб життя, нездоровий раціон харчування, недосипання – основні фактори, які беруть участь в дисбалансі. Повсякденні зобов’язання, тривога, нерви – все це призводить до надмірного вироблення кортизолу - гормону стресу в організмі, викликаючи серйозні гормональні захворювання.

Окрім порушення менструального циклу гормональні збої можуть призвести до ранньої менопаузи. Якщо раніше менопауза в жінок починалася в 47-52 роки, то тепер наступає навіть раніше 40 років.
Жінки, яким іще немає 40 років. повинні звертати увагу на такі симптоми, як порушення сну та пам’яті, погіршення настрою, виникнення раптового жару по всьому тілу з потовиділенням, а також перепади тиску, сухість шкіри, ламкість волосся – усе це може свідчити про ранній початок менопаузи, тому зволікати зі зверненням до лікаря не варто. При ранній менопаузі через гормональні збої припиняється утворення яйцеклітин, тому й суттєво знижується надходження в організм естрогенів – жіночих гормонів, які регулюють водно-сольовий обмін, роблять шкіру більш пружною, а кістки міцнішими. Саме естрогени стимулюють утворення нової кісткової тканини, затримуючи в ній кальцій і фосфор, тож чим менше естрогенів, тим менше й цих мікроелементів. Тому в жінок із ранньою менопаузою значно раніше виникають болі у суглобах, а кістки стають ламкими.

Пам’ятайте, що тільки фахівець зможе поставити правильний діагноз і призначити відповідне лікування. Гінеколог-ендокринолог - лікар, який відповідає за нормальне, здорове функціонування жіночого організму. Порушення менструального циклу, дисфункція яєчників, болючі місячні, ендометріоз, надлишок чоловічих гормонів, клімакс – все це привід звернутися до гінеколога–ендокринолога.

 Лікування ендокринних розладів Рівне, лікування порушень менструального циклу, гормонозалежних доброякісних утворів, лікування ендокринного безпліддя, пов’язаних з патологією жіночої сфери репродуктивного та пострепродуктивного періоду:

• порушень менструального циклу та аномальних маткових кровотеч
• лікування гормонозалежних доброякісних утворів - полікістозу яйників, фолікулярних та лютеїнових кіст, фіброміоми матки, ендометріозу
• гіперандрогенних станів у жінок
• ендокринного безпліддя
• синдрому виснажених та резистентних яєчників
• обстеження на наявність запальних процесів
• ожиріння та інших нейрообмінних синдромів
• передменструального та клімактеричного синдромів
• відхилень в жіночій сфері, що пов’язані з патологією щитовидної залози

Тривалість лікування залежить від причини виникнення дисбалансу гормонів і рівня гормонів. Відновлення може тривати як кілька тижнів, так кілька років. Наприклад, гормональний збій після пологів або аборту можна усунути протягом 3-4 тижнів, в той час як на відновлення після тривалого лікування сечостатевих інфекцій може піти більше року.

 Тож, чим раніше жінка звернеться до лікаря, тим буде легше відкорегувати її гормональний фон. На початкових стадіях гормональних порушень і взагалі можна обійтися без гормонів, а замінити їх гомеопатичними, рослинними, заспокійливими препаратами та вітамінами, антистресовою терапією, проконсультувати з питань дієти і фізичних навантажень.

Не забувайте відвідувати гінеколога-ендокринолога - це запорука того, що всі порушення або захворювання будуть своєчасно виявлені і усунені! 

Консультація лікаря гінеколога-ендокринолога

Обстеження та ультразвукову діагностику зі спеціалізацією гінекологічна ендокринологія проводить лікар гінеколог-ендокринолог Корчак Ігор Ярославович,член Асоціації гінекологів-ендокринологів України 
 посвідчення АГЕУ №166. 

Медичний центр сучасних технологій
"ВАШЕ ЗДОРОВ’Я"
Наша адреса: м. Рівне, вул. Данила Галицького, 1.
Телефони для попереднього запису:
(0362) 64-24-11
(050)  435 21 69
(097)  183 13 48
Графік роботи:
понеділок – п’ятниця: з 9.00 до 17.00;
субота:  з 9.00 до 13.00; неділя – вихідний 

МАЙБУТНІЙ МАМІ - ОБМЕЖЕННЯ І НОВІ ЗВИЧКИ!

Вагітність - це не тільки один з найщасливіших періодів в житті жінки, але також і вкрай відповідальний. Здоров'я майбутнього малюка багато в чому залежить від того, як буде протікати Ваша вагітність, чи зумієте Ви правильно відкоригувати свій спосіб життя і відмовити собі в звичках і бажаннях, які можуть нашкодити дитині.

Що варто обмежити і які звички повинна змінити майбутня мама?

1. Передусім варто уникати вживання будь-якого виду алкоголю (навіть слабоалкогольні напої), куріння (в будь-якому вигляді), вживання наркотиків.
    
   
2. Уникайте гучних компаній і вечірок: в період вагітності для Вас важливим є спокій, щадний режим і повноцінний восьмигодинний сон. Оптимізуйте свій режим - лягайте спати в один і той же час.
    
3. Період вагітності для Вас повинен бути найщасливішим! При виникненні стресових ситуацій і негативних емоцій завжди згадуйте, що Ви виношуєте дитину, і нічого важливішого за це не може бути. Все інше, що Вас може турбувати, має відійти на другий план. Намагайтеся відчувати позитивні емоції, проводити більше часу з сім'єю, з чоловіком. Залучайте майбутнього татуся до очікування дива і спілкування з майбутнім малюком.
    
   
4. Тривале перебування на сонці в літній час слід виключити. Необхідно носити головний убір і використовувати сонцезахисні креми. Також солярій для вагітних категорично протипоказаний. Автозагар, спреї і дезодоранти теж краще виключити з вжитку під час вагітності.
    
5. Постарайтеся не контактувати з побутовою хімією. Якщо уникнути такого контакту неможливо, використовуйте захисні засоби - маску і рукавички.
    
   
6. Обмежте час контакту з комп'ютерною технікою (комп'ютери, ноутбуки, планшети, смартфони тощо), особливо в ранніх термінах вагітності.
    
7. У разі ускладненого перебігу вагітності не рекомендується сексуальні відносини (обов'язково проконсультуйтеся з Вашим лікарем). Також пам'ятайте, що шкідливо стимулювати соски, особливо в третьому триместрі, - таким чином можна викликати маткові скорочення і передчасний початок родової діяльності.
    
   
8. Прийом будь-яких медикаментів лише за призначенням лікаря і в разі нагальної потреби. Будь-які лікарські препарати протягом перших 12 тижнів вагітності слід приймати з особливою обережністю. Саме в цей період відбувається закладка всіх органів і тканин майбутньої дитини. Багато препаратів протипоказані для застосування у вагітних, а деякі можуть викликати пороки розвитку у плода, і неможливо з повною упевненістю сказати, які ліки і як відіб'ються на здоров'ї майбутньої дитини. Однак, бувають ситуації коли вагітні жінки з хронічними захворюваннями змушені постійно приймати медикаменти. Тоді необхідно проконсультуватися з Вашим лікарем про можливість прийому даних медикаментів на етапі планування і під час вагітності, і по можливості підібрати препарат, який не зашкодить малюкові.
   
   
   
9. Не переїдайте під час вагітності. Харчування вагітної має бути збалансовано за складом білків, жирів і вуглеводів, а також енергетичної цінності. Але «більше не означає краще», один з головних принципів харчування вагітних - не переїдати! Купуючи продукти, стежте за їх складом, щоб в них не було шкідливих добавок (барвників, стабілізаторів, консервантів тощо).
10. Обмежте прийом міцної кави і чаю. Хоча одну філіжанку ароматної кави або чаю вранці можете собі дозволити.
    
    
    
11. Не пийте солодку газовану воду, для втамування спраги пийте очищену негазовану воду (до 1,5 літрів на добу). Соки краще вживати свіжовичавлені (але не більше однієї склянки в добу задля запобігання алергічних реакцій).
     
12. Підбирайте зручне взуття відповідно сезону, від високих підборів краще відмовитися, адже збільшується навантаження на тазове дно, до того ж утримувати рівновагу вагітній жінці складніше, збільшується ймовірність падіння і травм. Краще не носити взуття зі шкірозамінника, в якому ноги не дихають і пітніють. Чим ближ­че до пологів, тим важ­че на­ги­на­ти­ся, то­му кра­ще но­си­ти взут­тя без шнурків, яке лег­ко знімати і одя­га­ти.
     
    
13. У терміні після 20 тижнів Вам знадобитися просторіший одяг, який можна придбати в спеціалізованих магазинах. Підбирайте одяг відповідно до пори року. В організмі майбутньої ма­ми збільшується швидкість обміну ре­чо­вин, відповідно і терморегуляція. То­му тка­ни­ни повинні бу­ти лег­ки­ми, ди­ха­ю­чи­ми, добре вби­ра­ти піт. В одязі має бути якомога менше синтетики, жорстких гумок і поясів. До 20-го тиж­ня гру­ди ста­ють чут­ливи­ми, збільшуються в розмірі, важ­ли­во підібрати зруч­ний бюст­галь­тер з ре­гульо­ва­ною дов­жи­ною і застібкою, на широких бретелях. Не вар­то но­си­ти шкар­пет­ки, голь­фи або пан­чо­хи, ре­зин­ки яких силь­но здав­лю­ють кровоносні су­ди­ни ніг, цим мож­на спро­во­ку­ва­ти по­ру­шен­ня кровообігу, вик­ли­ка­ти набряклість.
     
    
14. Уникайте великого скупчення людей (масові заходи, кінотеатри, збори та конференції), де висока ймовірність зараження вірусною інфекцією і грипом, що вкрай небажано для вагітної. Намагайтеся не відвідувати дитячі колективи (школи і дошкільні установи), де Ви можете заразитися дитячими вірусними інфекціями (кір, краснуха, вітряна віспа тощо). Уникайте контакту зі слиною і іншими фізіологічними виділеннями дітей віком до трьох років (висока ймовірність зараження цитомегаловірусом).
     
15. Уникайте контакту з тваринами (особливо з кішками - ці тварини є носіями токсоплазмозу), не гладьте їх, не прибирайте випорожнення за тваринами. Руки мийте часто і по можливості обробляйте дезинфікуючими засобами.
     
    
16. Уникайте лісових прогулянок та пікніків на природі - нині почастішали випадки укусів кліщів (які переносять кліщовий бореліоз - хворобу Лайма).
     
17. Не приймайте гарячу ванну і сауну. Вагітним навіть не рекомендують приймати гарячі ванни і парити ноги, так як це не просто покращує кровообіг, а викликає прилив крові до органів малого тазу, що дуже небезпечно для майбутніх матусь. Найкраще для вагітної приймати теплий душ або теплу ванну (36-37 градусів, не більше 15 хвилин).
     
    
18. Нетривалі перельоти в терміні до 24 тижнів не протипоказані при нормальному перебігу вагітності. Навіть невеликі перепади тиску можуть позначитися на самопочутті майбутньої мами, і як наслідок, створити загрозу для здоров'я дитини. У третьому триместрі перельоти не рекомендуються, при багатоплідній вагітності – з 32 тижня, а також протягом семи днів після пологів. Представники авіакомпанії часто вимагають пред'явити медичну довідку на будь-якому терміні вагітності. У документі лікар (найчастіше – лікуючий гінеколог) підтверджує, що політ не представляє небезпеки для майбутньої мами і дитини. Оформити документ необхідно не пізніше ніж за тиждень до вильоту.
    До числа протипоказань відносяться такі стани і захворювання:
    
    • неправильне положення малюка, навіть у 2-му триместрі;
    • штучне запліднення і багатоплідна вагітність;
    • прееклампсія, тонус матки, ризик передчасних пологів;
    • гестоз, дуже важкий токсикоз;
    • аномалія розвитку плаценти;
    • анемія і перенесені тромбофлебіти.
19. Заняття спортом при нормально протікаючій вагітності не
    протипоказані. Однак інтенсивність навантажень краще значно знизити. Помірне заняття спортом може попередити надмірне збільшення ваги (ключового фактора у спадковій передачі ожиріння), знижує ризик нетримання сечі, макросомії (коли дитина народжується з вагою більше 4,5 кг), прееклампсії, гестаційного діабету, кесаревого розтину, а також зменшує також біль у спині та області тазу. Займайтеся в спеціалізованих групах для вагітних, під наглядом досвідчених фітнес-тренерів. Плавання і водна аеробіка для вагітних - один з найбільш рекомендованих видів спортивних занять під час вагітності.

 Вчені стверджують, що 70% розвитку мозку випадає саме на внутрішньоутробний період, тому так важливо відмовитися від шкідливих звичок і вести здоровий спосіб життя. Бажаємо Вам благополучно пройти довгий період в 9 місяців на шляху до народження здорового малюка! І пам'ятайте6 Ваш гінеколог - Ваш друг, порадник і опікун на цьому шляху, то ж консультуйтесь з ним щоразу при будь-якій зміні самопочуття!

Телефони для попереднього запису
в Медичний центр "Клінік-4D"
м. Рівне, пров. І.Волошина, 8:

(0362) 40-77-01
(050) 435 21 82
(096) 391 97 08

У статті використано матеріали