ДОНОРСТВО ЯЙЦЕКЛІТИНИ

Донорство яйцеклітини або донація ооцитів (ovum donation- яйцеклітина донорська) використовується у тих випадках, коли яєчники у жінки не продукують власних яйцеклітин (при порушенні овуляторного циклу, вадах розвитку, передчасному виснаженні функції яєчників, менопаузі, після оваріоектомії, проведення  радіо- або хіміотерапії), а також у випадках повторних невдалих спроб ЕКЗ екстракорпорального запліднення при неодноразовому отриманні ембріонів низької якості. Донорство яйцеклітин застосовується також при ризику передачі дитині спадкових захворювань.
У деяких випадках програма донації ооцитів – єдиний спосіб зачаття довгоочікуваного малюка.

Медичний центр «Ваше здоров’я» запрошує жінок віком до 34 років, які народжували дітей, не мають спадкових захворювань, взяти участь в програмах донації яйцеклітин та сурогатного материнства для допомоги безплідним парам.

Інформація для донорів

Якщо Ви вирішили стати донором ооцитів, Вам потрібно знати, що програма донації:
• не змінює вашого звичного перебігу життя;
• не потребує ніяких додаткових навичок;
• не забере багато часу;

• не чинить шкоди вашому здоров’ю;

Процедура донації яйцеклітин (ооцитів) закріплена в українському законодавстві.
Донори, які беруть участь в програмі допоміжних репродуктивних технологій, отримують матеріальну компенсацію та безкоштовне обстеження.

Хто може бути донором

Згідно з рекомендаціями: донор повинен бути віком від 18 до 35 років і мати гарне фізичне й психічне здоров'я. Не використовуються донори, у яких в анамнезі є ракові, серцеві, ниркові захворювання, спадкоємні хвороби й захворювання, що передаються статевим шляхом, захворювання психіки, алкоголізм, використання наркотиків.  Донором ооцитів може стати жінка, що має одну або декілька здорових дітей. Вона не повинна мати шкідливі звички, а також хронічні або генетичні захворювання. Донора ретельно обстежують, оцінюють загальний стан здоров’я, перевіряють на наявність гепатитів В та С, сифілісу, ВІЛ-інфекції, інфекцій, що передаються статевим шляхом, проводять дослідження гормонального фону, також отримують заключення генетика, терапевта та психолога.
 Програма донорства анонімна. Родина, що використовує донорські яйцеклітини, не може бачити фотографії донора, а лише інформується про такі параметри донора: ріст, вага, колір волосся й очей, національність, освіта, наявність родини й дітей, група крові і резус-фактор.
Вік реципієнта (жінки, для якої використовуються донорські яйцеклітини) бажаний до 50 років. Ніякої інформації про реципієнта донорові не надається. Жінка-реципієнт повинна бути обстежена терапевтом і надати висновок про відсутність протипоказання для вагітності й пологів.
Оскільки донорами ооцитів є молоді здорові жінки у віці до 35-ти років, програми ЕКЗ з донорськими ооцитами набагато ефективніші, ніж класичне ЕКЗ. Ефективність переносу ембріонів у групі пацієнтів з донорськими яйцеклітинами навіть перевищує ефективність у групі пацієнтів зі звичайною ІVF програмою, доходячи до 50-60 % на цикл.

Покази для проведення іn vіtro з використанням донорських яйцеклітин 

• відсутність яйцеклітин, обумовлена природною менопаузою, синдромом передчасного виснаження яєчників, станом після видалення придатків матки, рентгенотерапії або хіміотерапії, аномаліями розвитку (синдром Шерешевського-Тернера, дисгенезія гонад тощо);
• наявність гена з мутацією в яйцеклітинах у жінок зі спадкоємними захворюваннями, зчепленими зі статтю (міодистрофія Дюшенна, Х-зчеплений іхтіоз тощо);
• невдалі повторні спроби іn vіtro при недостатній відповіді яєчників на індукцію суперовуляції, кількаразовому одержанні ембріонів низької якості, перенос яких не приводить до настання вагітності.
• Протипоказання – такі самі, як і при проведенні процедури іn vіtro. 

 У жінки проблеми із зачаттям найчастіше виникають у разі відсутності маткових труб, при наявності ендометріозу, проблем з овуляцією (зниженні фолікулярного резерву яєчників та їх виснаженні), схильності до невиношування вагітності, при ризику передачі спадкових захворювань, а також якщо майбутня мама старша 40-ка років. У випадку, коли відновлення природної функції дітонародження неможливе, сучасні репродуктивні технології дозволяють зробити запліднення екстракорпоральним методом, після якого жінка має всі шанси народити здорового малюка. При цьому в її організм відбувається впровадження донорської яйцеклітини, за рахунок якої забезпечується нормальна повноцінна вагітність.

Обсяг обстеження донорів яйцеклітин 

1. Група крові та резус-фактор.
2. Висновок психіатра (одноразово).
3. Гінекологічне обстеження (перед кожною спробою ЕКЗ).
4. Флюорографія (дійсно 1 рік).
5. Аналіз крові на ВІЛ, RW, на наявність маркерів гепатиту В, С (дійсно 3 місяці).
6. Виявлення Іg G й M до токсоплазми, краснухи, цитомегаловірусу, вірусу герпесу (дійсно 12 місяців).
7. Мазок на ступінь чистоти (дійсно 2 тижні).
8. Бактеріологічне дослідження матеріалу цервікального каналу на хламідії, мікоплазму, уреаплазму, трихомонаду, кандиду, гонорею (дійсно 12 місяців).
9. Мазок на онкоцитологію із шийки матки (дійсно 12 місяців).
10. Дослідження каріотипу.
11. Молекулярно-генетичне дослідження на носійство муковісцидозу.

За даними Міністерства охорони здоров’я України, рівень безпліддя в Україні досягає майже 20%, а це означає, що кожна п'ята пара не може зачати дитину традиційним способом, і питання репродуктивної медицини набирає неабиякої актуальності та значимості. Якщо раніше більшість проблем безпліддя були звісткою, яку треба було просто з сумом прийняти, то тепер ситуація докорінно змінилася, і у сімейних пар є можливість завдяки новим репродуктивним технологіям мати дітей. Від дня зачаття першої дитини за допомогою методу екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) минуло вже більше 30-ти років. За ці три десятиліття медицина здійснила справжній прорив у розвитку допоміжних репродуктивних технологій і сьогодні вони допомагають зачати та народити здорових дітей навіть у найскладніших випадках безпліддя.

Як проходить програма донації яйцеклітин?

1.  Здійснюється стимуляція овуляції донора ооцитів. Донору вводять препарати для росту та дозрівання яйцеклітин. Дозування препарату для донора підбирається індивідуально. Кожні 2-3 дні проводиться контрольне УЗД для оцінки росту та розмірів фолікулів.
2.  Пункція яєчників. Під загальним короткочасним знеболенням проводиться забір ооцитів. Процедура відбувається під контролем УЗ датчика. Процедура безболісна, триває близько 10-15 хвилин.

Де краще пройти обстеження для донора яйцеклітин?

Медичний центр сучасних технологій «Ваше здоров᾽я» співпрацює з провідними українськими клініками репродуктивної медицини «Надія»,  «Інтерсоно», клінікою генетики репродукції «Вікторія» по стандартах Європейської асоціації лікарів репродуктологів.

 Якщо ви вирішили стати донором яйцеклітин, то можете  безпосередньо у нас в МЦСТ  «Ваше здоров᾽я» пройти повне обстеження та програму стимуляції ЕКЗ, які тривають біля 1- 2-х місяців і потребують до 10 відвідувань: лікар–репродуктолог проводить їх на місці, у Рівному, за схемами і підходами обраної клініки. І тільки на забір яйцеклітин для запліднення потрібно їхати в клініку ЕКЗ, а це позбавляє наших пацієнтів дискомфорту постійних переїздів і вірогідності тривалого очікування під кабінетом лікаря в клініках інших регіонів.
Ви завжди можете отримати докладну інформацію за телефонами:
+38 097 1831348; +38 066 8074556.

З донором яйцеклітин клініка підписує угоду про участь в програмі донації.
Донори, які беруть участь в програмі, отримують матеріальну компенсацію та безкоштовне обстеження.
Інформація про особу донора яйцеклітин є анонімною. Донор також не отримує інформацію про пацієнтів, для яких призначені яйцеклітини.

ЗАКОНОДАВЧІ НОРМИ  

Процедура донації яйцеклітин (ооцитів) закріплена в українському законодавстві, а саме у Наказі Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні».

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Затверджено 09.09.2013 N 787
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
02 жовтня 2013 р. за N 1697/24229

 

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ в УКРАЇНІ

 

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій (далі - ЗОЗ), та визначає механізм та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій.
1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
допоміжні репродуктивні технології (далі - ДРТ) - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах in vitro;
in vitro - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом.
1.3. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
1.4. Допоміжні репродуктивні технології повинні застосовуватись в закладах охорони здоров’я, що мають ліцензію на впровадження господарської діяльності з медичної практики, відповідне оснащення та обладнання згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Для закладів охорони здоров’я, що здійснюють діяльність з медичної практики понад двох років, також необхідна наявність акредитаційного сертифіката. (пункт 1.4 у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 06.03.2014 р. N 165)
1.5. Пацієнти мають право обирати ЗОЗ для проведення ДРТ.
1.6. Процедури ДРТ здійснюються в ЗОЗ, які мають медичний персонал згідно зі штатним розписом, затвердженим у ЗОЗ.
1.7. Повнолітні жінки та/або чоловіки мають право за медичними показаннями на проведення лікувальних програм ДРТ.
1.8. Питання щодо застосування методик ДРТ вирішується після оформлення заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (далі - Заява пацієнта щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій), медичного огляду та відповідного обстеження.
1.9. Дані медичного огляду та обстеження пацієнтів вносяться до форми первинної облікової документації N 025/о «Медична карта амбулаторного хворого N ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.
1.10. У разі відсутності протипоказань на проведення лікувальних програм ДРТ пацієнти направляються для лікування до ЗОЗ за наявності результатів обстеження. Пацієнти можуть звертатися для проведення лікування за методиками ДРТ безпосередньо, без направлення.
1.11. Працюючим пацієнтам після проведення ДРТ видається листок непрацездатності відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року N 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за N 1005/6196.
1.12. Диспансерне спостереження за пацієнткою, якій проведено ДРТ, здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 15 липня 2011 року N 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».
1.13. Виконання кожної лікувальної програми ДРТ проводиться з обов’язковим клінічним моніторингом та контролем загального стану пацієнтки. У разі порушення пацієнтками режиму лікування подальша медична допомога за методиками ДРТ припиняється за обґрунтованим рішенням лікаря.
1.14. Медична допомога за методиками ДРТ надається в умовах конфіденційності відповідно до статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
1.15. Медичні працівники, які надають медичну допомогу пацієнткам за методиками ДРТ, інформують їх про можливу неефективність спроб ДРТ (ненастання вагітності) та можливе виникнення ускладнень у порядку, визначеному розділами III, IV цього Порядку.
1.16. Збір та обробка персональних даних здійснюються з додержанням вимог Закону України «Про інформацію»; та Закону України «Про захист персональних даних».

II. Обсяг обстеження осіб, щодо яких проводяться лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій

 

2.1. Обсяг обстеження жінки:

1) обов’язкове:

• висновок терапевта про стан соматичного здоров’я та відсутність протипоказань для виношування вагітності;
• визначення групи крові та резус-фактора (при занесенні в паспорт жінки дійсні все життя);
• клінічний аналіз крові;
• коагулограма;
• аналізи крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити B і C (дійсні 3 місяці);
• аналізи крові (IgM, IgG) на токсоплазмоз, хламідії, цитомегаловірус та корову краснуху;
• бактеріоскопічний аналіз виділень із трьох точок (вагіни, уретри і цервікального каналу);
• цитологічне обстеження мазків із шийки матки;
• загальне гінекологічне обстеження;
• ультразвукове обстеження органів малого таза;
• аналіз крові на антимюллерів гормон (АМГ), пролактин (Прл), фолітропін (ФСГ), лютропін (ЛГ), прогестерон (П), естрадіол (Е2);

2) за показаннями (додаткове):

• обстеження матки та маткових труб (гістеросальпінгографія, соносальпінгоскопія, лапароскопія, гістероскопія);
• кольпоскопія;
• біопсія ендометрія;
• біопсія ендометрія;
• бактеріологічне обстеження матеріалу з уретри та цервікального каналу;
• аналіз крові на тестостерон (Т), кортизол (К), тироксин (Т3), трийодтиронін (Т4), тиреотропін (ТТГ), соматотропін (СТГ);
• визначення рівня глюкози в крові;
• обстеження на наявність антиспермальних та антифосфоліпідних антитіл;
• обстеження на наявність антитіл до тиреоглобуліну та антитіл до тиреопероксидази, антимікросомальних антитіл;
• обстеження на наявність ознак антифосфоліпідного синдрому та інших розладів імунної системи;
• обстеження на урогенітальні та TORCH-інфекції;
• висновки інших спеціалістів за показаннями (визначає лікар);
• каріотипування, медико-генетичне консультування, інші молекулярно-генетичні дослідження;
• флюорографія;
• УЗД внутрішніх органів, щитоподібної залози;
• УЗД молочних залоз для жінок не старше 40 років та мамографія у жінок старше 40 років;
• біохімічне дослідження крові: ниркові проби, печінкові проби, загальний білірубін, білкові фракції, глюкоза.

При виявленні захворювань за наявності показань до ДРТ проводиться лікування виявленої патології.

2.2. Обсяг обстеження чоловіка:

1) обов’язкове:

• визначення групи крові та резус-фактора (при занесенні в паспорт чоловіка дійсні все життя);
• аналізи крові на сифіліс, ВІЛ, гепатити B і C (дійсні 3 місяці);
• спермограма;
• флюорографія легень;

2) за показаннями:

• консультація андролога;
• каріотипування, медико-генетичне консультування та інші молекулярно-генетичні дослідження;
• обстеження на інфекції TORCH-комплексу;
• аналіз крові на фолітропін (ФСГ), лютропін (ЛГ), тестостерон (Т), пролактин (Прл), тироксин (Т3), трийодтиронін (Т4),
• тиреотропін (ТТГ);
• ДНК-фрагментація;
• MAR-тест.